п'ятниця вечір, 24-го квітня.
погода була чудовою, тому ми засідали надворі
Люба Шара, Мирослава Гонгадзе, Оля Онишко і укрпоет
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
bndr_ndrj :
а от у середу 22-го квітня, краще сиділося в хаті -
bndr_ndrj, Люба Шара і Максим Бережний:
ще у середу ввечері -
Мирослава і
bndr_ndrj :
на жаль, моя аматорська фотка телефоном виявилася кепською, ось:
а оце під катом ютубівський кліп однієї з їхніх чарівних пісень, від якої я просто в захваті, чого і вам бажаю:
( обережно: ця пісня може зохавати ваш моск! )
за іронією долі, новина про ці три одночасні снайперські постріли в три піратські голови виявилася для багатьох цілком гуманних, миролюбних і чуйних людей справжнім Великоднім подарунком
натомість, мені завжди було соромно за те, як Україна й, особливо, українські урядовці - як військові, так і цивільні - роками ставилися й ставляться до численних випадків захоплення всілякою сволотою своїх громадян і кораблів, паплюження свого жовто-блакитного прапору.
передбачаю, що спроба захопити корабель під американським прапором була найбільшою і фатальною помилкою сучасних сомалійських піратів. инакше кажучи, щиро сподіваюся, що це - початок їхнього кінця.
до речі, бурхливому піратству на середземному морі в 19-му сторіччі поклали край саме ВМС США - під час т. зв. берберійських чи триполітанських війн. позаяк, инші країни залюбки відплачувалися від піратів, аби тільки уникнути бійки
| Вы позитивный человек |
Всем вы кажитесь милым, добрым созданием, но что кроется внутри вас - никто не знает и никогда не узнает. Вы готовы протянуть руку помощи даже малознакомому человеку. Вы всегда улыбаетесь, кажется там, где вы – там всегда праздник, но именно такой человек, как вы может превратить это праздник в кровавую резню все с той же милой улыбкой на устах. После вы вытрете окровавленные руки и вновь начнете творить добро. По этому ваше лучшее оружие это - Colt Government M1911, пистолет, калибр .45ACP, США  |
| Пройти тест |
Вона піднімається, як голова,
відрубана голова волоцюги.
Вона промовляє уперше і вдруге,
і втретє потойбічні слова:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
( за фотографії дяка Юрію Носіку )
( ще дві фотки )Цього року з огляду на те, що 9 березня припадає на понеділок, місцева громада покладатиме квіти під пам"ятник Тараса Шевченка (22nd and P Street, NW, найближча зупинка метро - DuPont Circle на червоній лінії) на честь дня народження Поета 8-го березня о 15:00.
Після покладання квітів - невеличкий концерт.
З питаннями звертатися до Михайла Даценка (Міжнародна Асоціація Громадян України - ukraina_citizen@yahoo.com або моб.(202) 491-4030), Віктора Волошина (Посольство України у США - voloshyn@ukremb.com); інші організації, що співорганізують подію:
Фундація "Україна-США",
Американсько-українська бізнесова рада,
Вашинґтонська Група,
Українська школа ім. Т. Шевченка,
місцеве відділення Наукового товариства ім. Шевченка.
- Тату, а чому я так народилася, що можу говорити українською, а інші діти не можуть?
Hayao Miyazaki (宮崎 駿) - це найвизначніший художник сучасности, неперевершений режисер-мультиплікатор/аніматор. він - автор улюблених фільмів моїх, моєї чотирирічної доньки, та, зрештою, всієї нашої родини:Принцеса Мононокі -
( Нусіка, Тоторо, Кікі, Лапута )
Особливо приємно визнавати поетичну актуальність імені Олівера Кромвеля в контексті сучасної британської музики. У будь-якому випадку, пісня просто чудова.
після кільканадцяти років кріпацтва у мікрософті, на верхніх поверхах мого розумовського палацу стався радикальний зсув парадиґми, у результаті чого вдома з'явилось ось це:
*рівень мого раптового щастя не надається до жодних вербальних дефініцій!
The Flying Head and Other Poems
Kennan Institute and Harriman Institute Ukrainian Literature Series
January 29, 2009 : 5:30 p.m. - 8:00 p.m.
Viktor Neborak, poet, Lviv
Please note: there will be a reception prior to the event at 5:30 PM. Please RSVP by clicking the link above
вважаю, що для повноти життя важливо бути відкритим не тільки для пошуку нових художніх і літературних смаків, але й кулінарних. зокрема - невпинно розширювати обрії смакових несподіванок і сюрпризів у виноробстві. утім, тверезо підходячи до цього процесу, не можна очікувати, що нове неодмінно буде гарним і приємним.
оце нещодавно в інтернет-магазині, де я завжди закуповуюся смачнючими грузинськими винами, раптом надибав, що в асортименті з'явилися два сорти українського вина! був приємно вражений і відразу замовив кілька пляшок на пробу... це при тому, що коли я подорожую в Україну, мені завжди всі радять триматися подалі від т. зв. "українських вин". не послухався, екзотики закортіло, ледве козенятком не став... насправді не можу пригадати чи колись взагалі пробував "напівсухе" вино, бо сама назва настрожувала своєю чи то половинчастістю і нерішучістю, чи то багатовекторністю чи неповноцінністю, чи просто недоробленістю. а тут ще й виробник виявився - "ґолден амфора" зі славного українського міста сінєльніково. no comment.
люди, поясніть лише три речі: по-перше, як можна взагалі пити "напів"-будь-які вина?
по-друге, які такі смакові фантазії повинен навіювати образ "золотої амфори"? щось на кшталт "золота миска" борщу? чи "золота труба" газу?
а по-третє, чи це вино вже заборонено в РФ з огляду на неоднозначність назви?
Дорогий Олексію, вітаю з Днем народження цією особливою для мене піснею! Це - моя найулюбленіша пісня усіх часів і народів, якій до речі цього року виповнюється стільки ж років скільки й тобі.
Бажаю всього най-най-найкращого! :)))
А ось тут оригінальний відеокліп цієї моєї найулюбленішої пісні.
Дорогий Захарку, ще раз щиро вітаю тебе з Великим Днем Народження!
Зверни будь ласка увагу на ці рядки, які я виділив:
In a garden in the house of love, sitting lonely on a plastic chair
The sun is cruel when he hides away, I need a sister - I'll just stay
A little girl, a little guy - in a church or in a school
Little Jesus are you watching me, I'm so young - just eighteen
She, she, she, she Shine On
Shine On
Shine On
In a garden in a house of love, there's nothing real just a coat of arms
I'm not the pleasure that I used to be - so young - just eighteen
She, she, she, she Shine On
Shine On
Shine On
Надихнутий оцим мушу й сам висловитися з приводу, бо нещодавно прочитав «Москалицю». На загал, цілком згоден з ![[info]](http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
giggster 'ом тільки щодо зависокої ціни (і то лишень у порівнянні з іншими книжками в книгарні - а купив я її в «Є» у Києві в листопаді).
Мене спантеличило і збентежило поліграфічне експериментування із завузьким і занадто видовженим форматом, не кажучи вже про її грамплатівковість - книжка має два боки, початок з обох палітурок, «інновація» з довжелезною бородою. Графіка не вразила, а радше засмутила своєю невиразністю. Протягом читання мені уявлявся зовсім іншій візуальний ряд, а ілюстрації здалися цілком недоречними.
Тепер щодо тексту. По-перше, його замало. Прочитав за пару годин – і все.
По-друге, сюжет. «Москалиця» - це приблизно та сама успішна «Даруся», переспівана трохи інакше, з політкоректнішими наголосами. Відверто кажучи, очікував веселішої та бурхливішої розв’язки, такого собі бандерівського катарсису, ну, може щось з кулеметним стрекотінням, вибухами гранат і річками вражої крови… а вийшло таке бодай мляво сучасно-українське, багатовекторне, пост-помаранчове і квазі-містичне…
Стиль і мова. Ось тут усі попередні недоліки компенсуються по вінця. Попри густий діялєктизм (який нмсд є цілком доречним), тогочасну історичну й регіональну атмосферу та рельєфність образів передано вдало. Матіос – блискуча стилістка! Її тексти свідчать про ретельне і вибагливе ставлення до слова. А це завжди викликає в мене високу повагу і завжди діє як бальзам на рани! Хоча, з иншого боку, лишень цього замало аби книга мене вразила.
Дружині рекомендував прочитати «Москалицю», бо побачив у цій повістині делікатно зміксовану суміш з правильними пропорціями історизму, загальнолюдського, питомо вкраїнського, екзотично гуцульського і гендерного. А от другу повістину не радив – занадто воно там усе сумне і чорне, реально стурбовує і влазить у душу. Звичайно, це ознака якісного письменництва, але. Але тема людської безпорадности, безвиході й нескінченних страждань, такий собі питомо український Weltschmerz трохи вже дістав.
Зрештою, усі ці сліпі кобзарі з лірниками про тяжкую долю, сумную неволю, козаки навзрид ридають, сльози вусами стікають, вагітні наймички, вдови-москалиці, тяжка панщина, продзагони і голодомори… мені вже досить цього! :(((
Profile
- olesberezhny
- Олесь Бережний
- Гоголівська Академія
Syndicate
