Отримую задоволення від перечитування класики, зокрема тематично присвяченої періоду Першої світової. Отож, українською перечитую останнє абабагаламагівське видання ' "Бравого вояка Швейка", а англійського щойно дочитав "Ешендена".

Нині вже так не пишуть. Моем, як на мене, занадто англійський і старомодний. Але ж, мабуть, це саме чому його проза мені подобається! З иншого боку, його тонкі спостереження людських типажів і нюанси почуттів зовсім не здаються мені застарілими, а напваки - цілком актуальними й сьогодні. :)

Зокрема, не можу втриматися щоб не навести одну смачну цитатку, яка загалом відповідає і моєму внутрішньому стану - і не тільки стосовно того, про що говорить Ешенден у розмові з американцем у жовтні 1917 року в Петрограді:

виявилося, що вся ця буча з ґеорґіївськими стрічечками й переможними парадами зачепила й мене. отже, викладу кілька думок з приводу:

у 21-му сторіччі, коли ґлобалізація помалу споріднює цілу планету, святкування перемог у жахливих війнах минувшини, з урочистим вихвалянням одних народів над іншими, чи радше святкуванням зверхности жорстокіших диктаторів і масовіших убивць над менш вправними, виглядає мені як ознака певного відставання у розвитку.  нмсд, цей брак усвідомлення свого місця серед планетарної сім'ї народів, загальмованість у набутті загальнолюдської системи цінностей... гідна поведінки не зрілого й мудрого народу, а радше хвалькуватого і невпевного в собі юнака, який пнеться довести, що він крутий пацан.

на жаль, колишній совок тут не виявився єдиним. лишень кілька днів тому кволі відголоски цього явища можна було спостерігати і в США - у святуванні "5-го травня".  скажу лишень, що на це "свято" більше уваги звертають у США, ніж в Мексиці - й то як черговий перегин політкоректности (буцім аби надати рівну можливість мексиканцям у США святкувати "своє" етнографічне свято) або ж радше як привід попити мексиканського пива й поласувати мексиканськими стравами.

"перемога" побіля Пуебло над експедиційним французьким легіоном 5-го травня 1862 року виявилася тимчасовою.  подальшу війну, з наступними битвами, мексиканці програли.  аж допоки Америка не оговталася після своєї Громадянської війни й почала докладати конкретних зусиль аби, на здійснення своєї доктрини Монро, випхнути європейців геть з Західної півкулі.  

аж тоді, раптом, військові обставини почали повертатися на користь мексиканців... зрештою, це все призвело до полону й розстрілу одного австрійського шляхтича чи паки мексиканського імператора Максиміліяна Першого - родича нашого Василя Вишиваного й рідного брата цісаря Франца-Йосипа - архикнязя Фердинанда Максиміліяна Йосипа фон Габзбурґа, як на мій глузд, людини цілком порядної.  

до речі, Франц Ліст присвятив йому свій Похоронний марш. мені здається, що саме цей марш і мусив би був звучати цими травневими днями,  замість отих бравурних маршів  і мілітарних парадів з гуркотом танків

очікувалося, що в лютому Тарас Прохасько виступатиме в Нью-Йорку й Вашинґтоні, але на жаль по дорозі до Америки він зламав ногу. бажаю якнайшвидшого одуження й з нетерпінням чекатиму в гості! :)

Свіжа випічка від barcaroly 

http://avtura.com.ua/book/4/offers/

у мене вдома назбирається близько двох сотень україномовних дитячих книжок. це все переважно видання останніх років, хоча й маю деякі антикварні шедеври, які ще сам читав дитиною. за останні пару років ми з дружиною (+ бабусі й дідусі) перечитали дочці вже геть усі книжечки, по кілька разів, а деякі (переважно абабагаламагівські) доня вже хіба не вивчила напам'ять.

Вірі зараз п'ять і ми гостро відчуваємо брак дитячої літератури. не кажучи вже про те, що десь три чверті з цих книжечок - відверта халтура, нмсд, переважно східноукраїнських видань (наразі пригадується Махаон і Перо - хоча не певен звідки вони географічно) з жахливими помилками майже на кожній другій сторінці! утім, не маю достатньо слів аби при кожній нагоді вихвалювати чудові дитячі видання Абабагаламаги та Старого Лева - вони того варті

водночас, ми з дочкою читаємо щодня по одній-дві, а то й три-чотири англомовній дитячій книжці - які по-перше, добре відповідають її віковому розвитку, по-друге - ЖОДНА з них не має жодних мовних помилок, а по-третє - їхня кількість є просто невичерпною (майже щотижня набираю в місцевій бібліотеці з десятки два дитячих книжечок і починаю з жахом усвідомлювати як багато чудових книжечок ми ще не встигли прочитати)

негайно френдити medzdikalonom 

ще фото

Ющенко у захваті від української мови Теффта

Ющенко похвалив посла США за гарну українську вимову (+ відео)

Американський посол виголосив промову українською мовою

Посол США Джон Теффт приступив до обов'язків і заговорив українською

читаю про всю цю грипозну істерію в Україні й не можу зрозуміти чому "свинячий" грип раптом називають "каліфорнійським". цікаво було б дізнатися звідки походить його "каліфорнійське" перейменування. припускаю, що коріння цієї нової назви криється десь у тамбово-рязанських краях...