до речі, емблема вірджинії виглядає досить переможно-феміністично, хіба ні? :)
крім того, цікаво, що офіційно вірджинія не "штат", а "співдружність" тобто commonwealth
Tuesday, July 21, 2009 3:06 PM
From: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
Oles,
Many thanks for the book. It is so fasinating that I've already read 100
pages. I also like the dreams. I think it is the first Ukrainian language
Pelevin-style prose I've read. Althouth, the cover is silly*
________________________________________
* Особисто мені - навпаки, ця обкладинка подобається, бо 1) милує око і 2) привертає увагу. Хоча, насправді, варто погодитись, що цей художній стиль не цілком відповідає змісту чи стилістиці книги.
таке собі печерно-часникове кочове плем'я, що тимчасово затрималося на родючих землях сучасної української держави...
Власне, рідною йому мовою його звуть Ted Bell - і тепер він американський письменник.
Зайшов цього тижня до книгарні й відразу при вході на розкладці бестселерів не міг оминути цього -
Відверто кажучи, хоча я шаную трилер як жанр на загал, але не дуже від нього фанатую аби все кидати й братися за нову книгу, та ще й таку тлустеньку, аж на понад 500 сторінок. Але тут не зміг втриматися. Наразі вже проковтнув першу сотню сторінок - і не можу зупинитися...
Сумніваюся, що цю книгу колись буде перекладено російською... чи українською. Уявляю, що ця книга (та певно і її автор) знаходиться на одному з перших місць у чорних списках кремлядської ґебні :)
Цікава версія того, як могло насправді закінчитися життя Наполеона, якщо таємна втеча з британської екзилі на Св. Гелені таки мала місце бути...
До речі, завжди казав, що тема Бонапартизму ще потребує свого розкриття в укрлітературі! Адже для наших сусідів постать Наполеона є визначальною для формування їхнього національного характеру в горнилі європейських наполеонівських війн. Шляхетний герой-визволитель для поляків і хворобливий монстр-загарбник для росіян.
Хто він для українців і чому?
Нарешті дочекався виходу цієї догоочікуваної книги, збірки оповідань Юрія Камаєва, до якої, до речі, шановний
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
barcaroly написав чудову післямову. Тепер чекаю з нетерпінням автографованого примірника. Особливо приємно, що з обома цими укрписьменниками я познайомився на сайті Гоголівської Академії, коли ми вичитували один одному тексти ще задовго перед тим, як вони стали книжками :)
а це я з рюкзаком через плече минулого місяця у фортеці Хотин (де, до речі, знімали "Тараса Бульбу") розповідаю щось про історичну унікальність чи пак унікальну історичність двом непересічним голандцям (один - американський, а другий - південноафриканський)
сказати що цьогорічні три поїздки в Україну, особливо ж Україною, виснажили мене фізично та ментально - це не сказати анічичирк. досі не можу сформулювати для себе нічого такого більш-менш чіткого й однозачного, бо все воно якось розфокусовується на дрібні скалки вражень, спогадів, настроїв, смаків, запахів і краєвидів, а все решта - це заялоджені стереотипи у власному виконанні, але цього мені якраз і не хочеться усвідомлювати...
отже, однозначно можна сказати насамперед таке - українське життя в Україні, особливо ж за межами Києва, доволі неоднозначне. а ще можу цілком впевнено додати, що всі люди без винятку - а я зустрічався цього разу з великою кількістю цікавих людей, причому не тільки літераторів :) - усі вони без винятку сердечні, теплі, гарні й порядні люди
п'ятниця вечір, 24-го квітня.
погода була чудовою, тому ми засідали надворі
Люба Шара, Мирослава Гонгадзе, Оля Онишко і укрпоет
bndr_ndrj :
а от у середу 22-го квітня, краще сиділося в хаті -
bndr_ndrj, Люба Шара і Максим Бережний:
ще у середу ввечері -
Мирослава і
bndr_ndrj :
на жаль, моя аматорська фотка телефоном виявилася кепською, ось:
а оце під катом ютубівський кліп однієї з їхніх чарівних пісень, від якої я просто в захваті, чого і вам бажаю:
( обережно: ця пісня може зохавати ваш моск! )
за іронією долі, новина про ці три одночасні снайперські постріли в три піратські голови виявилася для багатьох цілком гуманних, миролюбних і чуйних людей справжнім Великоднім подарунком
натомість, мені завжди було соромно за те, як Україна й, особливо, українські урядовці - як військові, так і цивільні - роками ставилися й ставляться до численних випадків захоплення всілякою сволотою своїх громадян і кораблів, паплюження свого жовто-блакитного прапору.
передбачаю, що спроба захопити корабель під американським прапором була найбільшою і фатальною помилкою сучасних сомалійських піратів. инакше кажучи, щиро сподіваюся, що це - початок їхнього кінця.
до речі, бурхливому піратству на середземному морі в 19-му сторіччі поклали край саме ВМС США - під час т. зв. берберійських чи триполітанських війн. позаяк, инші країни залюбки відплачувалися від піратів, аби тільки уникнути бійки
| Вы позитивный человек |
Всем вы кажитесь милым, добрым созданием, но что кроется внутри вас - никто не знает и никогда не узнает. Вы готовы протянуть руку помощи даже малознакомому человеку. Вы всегда улыбаетесь, кажется там, где вы – там всегда праздник, но именно такой человек, как вы может превратить это праздник в кровавую резню все с той же милой улыбкой на устах. После вы вытрете окровавленные руки и вновь начнете творить добро. По этому ваше лучшее оружие это - Colt Government M1911, пистолет, калибр .45ACP, США  |
| Пройти тест |
Вона піднімається, як голова,
відрубана голова волоцюги.
Вона промовляє уперше і вдруге,
і втретє потойбічні слова:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
( за фотографії дяка Юрію Носіку )
( ще дві фотки )Profile
- olesberezhny
- Олесь Бережний
- Гоголівська Академія
Syndicate
